
Куліш-Зіньків Л.З.
Смішинки для дорослих і Маринки. - Рівне: ПП Лапсюк, 2012. - 84с.Книга складається із 2-х розділів "Для дорослих" і "Для Маринки" у яких зібрані дотепні жарти, гуморески, співанки, словесні витинанки, каламбури, мініатюри, потішні дитячі віршики, загадки, акро-загадки, казочки-розказочки. Книга буде цікавою як для дорослих так і для дітей. Більш детально з новою книгою Л. Куліша Ви можете ознайомитися у районній бібліотеці та публічно-шкільних бібліотеках нашого району.
Відеопрезентація збірки Л. Куліша "Смішинки для дорослих і Маринки"
ОТО ЖИВЕ Олігарха як ховали У якусь там днину, То покликали бабусю – Стареньку Марину, Щоб за нього помолилась До святого Бога, Бо до раю чи до пекла Чекала дорога. Помолилась. Придивилась Вже старенька потім, Що у того усі пальці Й зуби в позолоті. Прошептала на півсили, Щоб не було чути: «Мамо рідна, Боже милий, Ото живуть люди!» КАЛАМБУРИ Не бере Петра мороз ніколи н бере, Бо найміцніший самогон бере. Лежить колодою Душа до праці не лежить, Бо вік колодою лежить. Думка злодія Хоч Вкраїна – рідна мати, Не візьмеш – не будеш мати. |
СПІВАНКИ У словник уже півдня Заглядало хлопченя, Й не знайшло у ньому слів, Що татусь на маму плів. Олівець був тільки й ручка, Й гарно вчилась діда внучка. З комп’ютером внуки нині Отримують «двійки» сині. В нашій річці, всім відомо, Ні лина вже, а ні сома. Залишивсь один тепер Рак, старий пенсіонер. У ДВА РЯДОЧКИ Колись і тепер Колись цікавились красою, Сьогодні – тільки ковбасою. Будьте обережні Якщо ви не мали інфаркту – На ціни дивитись не варто. Не перейняли Ці знають про Лебедя, Рака і Щуку, Але не спішать перейняти науку. | СЛОВЕСНІ ВИТИНАНКИ Розмова не клеїлась до тих пір, Доки не «склеїлись» на трьох. -- Фатальна помилка: вдягла фату, Не подумавши, за кого виходить. -- Він правду цілий вік шукав, На жаль, в неправді заблукав. --- Був син в Петра один – Василь. А скільки справили весіль?! -- Життя реалії сумні Попри укази і закони. Бракує гривника мені. Для «тих» - то дрібнота й Мільйони. -- Ліс майже вирубали – Залишились три гілки влади. -- Сподобався одразу Михайло Олені, Бо в жмені у нього шелестіли «зелені». -- |
МІНІАТЮРИ
-
Кохаю я його чи ні –
- Де ти ходиш вечорами? –
- Ти чого весла, Віко,
Для Маринки
Ми лічили сиві хмари,