Головна
Реєстрація
Вхід

Вітаю Вас Гість | RSS
       САЙТ   ПАМ'ЯТІ
      ЛЕОНІДА КУЛІША-ЗІНЬКІВА

поет, дитячий письменник, гуморист, краєзнавець 

Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 76

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

 Раїса Степанівна Бричкова 

Раїса Степанівна Бричкова
Член Національної спілки журналістів України
та Міжнародної федерації журналістів

Слово про колегу
(2002 рік)
 
Про кого-кого, а про Леоніда Куліша хочеться не тільки ска­зати слово, а говорити й гово­рити. І то говорити най­приємніші, найтепліші слова, яких заслуговує колега - това­риш по спільній роботі, про­фесії. Бо починали разом з ним працювати в колективі район­ної газети "Будівник комуніз­му" (так тоді називалися "Сарненські новини"). Він - завідувач відділом листів, молодий, симпатич­ний, завжди міг знайти підхід до людей, які до нього з чим тільки не йшли. Особливо, звичайно, зі скаргами, що, приміром, телефон не працює, або обрахували, обважили, зневажили... Цигарку за цигаркою сма­лив, тамуючи неприязнь до бюрократів, чиновників, бай­дужих до простих людських проблем. І народжувалися матеріали, а паралельно з ними – гуморески, сатиричні мініатюри. Леонід Зіновійович, за гартувавши в редакційних буднях перо, вийшов на пряму.
Свободолюбний, невтом ний, залюблений у жартівли­ве, колюче слівце, розпорощавшись з газетярами, легко зна­йшов себе в школі рідного села. Мужчина, "свій", сільський, йому не треба було завойову­вати повагу й авторитет. Він "ріс", щедрилась його творча нива, заправлена дошкульни­ми, дотепними блискавиця-ми-стрілами сатири та гумо­ру. І далі іскриться, займаю­чись полум'ям веселої вдачі людини, яка, не обминаючи круті береги життя, пливе ним упевнено та сміливо. З юві­леєм, дорогий колего, хай ще довго служить Вам гостре перо на щастя та добро!

 
Життя стало легендою
 
І сум, і радість, і краса
 
Цілком закономірно, що останній дзвоник у Кричильській ЗОШ І-ІІІ ст. співпав із відкриттям меморіальної дошки Леоніду Зіновійовичу — одному з найулюбленіших учителів-наставників. Такий напрочуд гарний сонячний день подарував травень, що навкруги все мимоволі ніби перебувало в обіймах незгас­ної любові, тепла, прекрасно­го бажання бути чимось ко­рисним землякам, Полісько­му краю, Україні, як Леонід Куліш. Численні гості та святково вбрані учні з батьками виструнчились на шкільному подвір'ї. Звучить Державний гімн. Палахкотить прапор. Директор закладу Герасим Білецький знайомить з програмою свята, що цьогоріч складається з 2 частин: остан­нього дзвоника та вшанування пам'яті відомого в світі письменника, поета-гумориста, талановитого журналіста, краєзнавця, вчителя Леоніда Куліша, якого несподівано забрала підступна смерть. Представляє гостей — заступ­ника голови РДА Тетяну Су­хареву, депутатський корпус райради на чолі з Миколою Костецьким, начальника відділу освіти РДА Людмилу Макрицю, настоятеля місце­вого Свято-Покровського храму отця Павла, членів пер­винної організації НСЖУ при районному часописі «Сарненські новини». Щиро вітає юних односельців, колег із за­кінченням навчального року, зичить учням набратися сил, а випускникам, для яких відкривається самостійна життєва дорога, — налашту­ватися на цілеспрямованість, наполегливість, добро та лю­бов, аби досягти заповітних мрій. 
Дзвенить шкільний дзвоник. Востаннє кружляють у вихорі вальсу випускники. З їх рук у вись здіймаються барвисті кульки. Перепліта­ються і радість, і сум, і краса — здрастуй, самостійне життя.
 
«Він усі роки тут творчо працював»
Свято останнього дзвоника закінчилося. Але шкільне подвір'я бурлить. Ніхто не розходиться. До присутніх звертається голова обласної організації Національної спілки письменників України Лідія Рибенко: «З печаллю та сумом водночас приїхали сюди, щоб ушанувати пам'­ять побратима по перу Леоніда Куліша. Це подія неординарна. Адже він — людина надзвичайно талановита, з великим серцем, так неждано пішов за обрій. Приємно вражені, що сільська рада на чолі з сільським головою Іваном Токо­вим відгукнулась на нашу пропозицію заснува­ти обласну премію в галузі дитячої літератури, вдячні секретареві секретаріату обласної орган­ізації Національної спілки журналістів Георгію Александровичу, який підтримує колег по перу й робить чимало для популяризації творів зем­ляків, серед яких і Леоніда Куліша». Вона пере­дала для школи бібліотечку власних книжок, а також присутніх на урочистості Євгена Шморгуна, Ростислава Солоневськоґо, Петра Велесика, Івана Кидрука, Бориса Боровця, Василя Титечка. Всі вони поділилися спогадами про Леоніда Куліша. Георгій Александрович запро­понував проводити в Кричильську літературні свята дитячої та юнацької літератури не лише району, області, а й усієї країни, гідно увічнити пам'ять видатного земляка, видати повне зібран­ня його творів. Про яскраву особистість, щи­рого та доброзичливого земляка, який уболі­вав за цікаве багатогранне життя рідного села, школи, в якій пропрацював понад 40 років, по­відали депутати райради Михайло Білецький, Іван Тотовииький. Про Леоніла Куліша як пал­кого прихильника й уболівальника футболу розповів ентузіаст, колишній капітан футболь­ної команди «Маяк», а нині директор дитячо-юнацької спортивної школи Василь Пістоль. Він ініціював проведення в Кричильську щороку футбольного турніру на честь знаменитого земляка. Наближається хвилююча мить — Те­тяна Сухарєва, Микола Костецький, Лідія Рибенко, Галина Куліш, дружина поета, знімають біле полотно: нам ус­міхається Леонід Зіновійович. Усмі­хається... А внизу напис: «Відомий український письменник, класик ди­тячої літератури, маестро гумору та талановитий педагог». Настоя­тель місцевого храму отець Павло освячує меморіальну дошку. До неї лягають квіти вдячних присутніх. Хвилина мовчання заполонила всіх.
До мікрофона підходить найближ­чий друг Леоніда, член НСЖУ, лау­реат Всеукраїнського фестивалю гумору, популяризатор творчості земляка, поет Михайло Кика. Як да­нину пам'яті й поваги, присвятив до цього ве­личного скорботного дійства вірш-реквієм «Пам'ять». Присутні гаряче, тепло, щирими оплесками привітали першого лауреата обласної премії в галузі дитячої літератури імені Л.З. Куліша-Зіньківа, добре знаного в країні талановитого письменника Євгена Шморгуна. Лунає Держанний гімн. Урочисте дійство завершилося.
Шановні гості, земляки з кошиками та букетами квітів, прямуючи до кладовища, де похований письменник, уже йшли не по вулиці Шкільній, а по вулиці Куліша. Таке рішення про пе­рейменування затвердив сільвиконком. До підніжжя пам'ятника, на якому викарбувані слова місцево­го молодого поета Василя Титеч­ка, низько схилилися всі. Отець Павло звершив за­упокійну літію й освятив пам'ятник і присутніх. Вшанування продов­жилося в шкільній актовій залі, де члени обласних організацій Національних спілок письменників і журналістів України, ко­леги та депутати згадува­ли земляка, виконували його пісні (їх написав по­над 50), співомовки, мініатюри, а працівники публічно-шкільної бібліо­теки прочитали легенду «Дівочий брід». При­нагідно зазначу, що 23 книжки Леоніда поба­чили світ за його життя, але це ще не кінець, чимало його творів залишилися ненадрукованими й чекають свого часу. Лідія Рибенко сер­дечно дякувала підприємцям-спонсорам депу­татам райради Михайлу Білецькому, Миколі Клеваці, Івану Тотовицькому, Василю Пістолю, які спонсорували започатковану літературну премію імені Л.З. Куліша-Зіньківа. Георгій Александрович же висловив надію, що в Кри­чильську справді можлива мекка письменниць­кої творчості, відбуватимуться фестивалі ди­тячої та юнацької літератури. А куточок Леоні­да Куліша, що є в шкільному музеї, переросте в окремий літературний музей...
Дружина з синами від душі дякували односельцям, гос­тям за вшанування глави сім'ї. Присутні довго не розходилися, згадуючи свого товарисько­го, енергійного земляка, колегу, який любив життя, людей, родину, сміх, музику, футбол. Подумалося: життя Леоніда Куліша - воістину справжня легенда, бо знайшов своє місце на землі, закарбувавши чудовий слід у людській пам'яті назавжди.
 

 


Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Друзі сайту

© Сарненська центральна районна бібліотека, відділ автоматизації бібліотечних процесів, 2012 рік